Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиця

Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Заві́зний, -а, -е. Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? Н. Вол. у.
Кадук, -ка, м. 1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро. Посл. Закр. 2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»... Чуб. І. 191.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Однобокий, -а, -е. Однобокій. однобока ри́ба = однобочка. Чуб. І. 76.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.