Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиця

Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок. Желех.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Побабистий, -а, -е. Покрытый морщинами.
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Сапування, -ня, с. = сапання. Лохв. у.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.