Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиця

Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЦЯ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз. Вх. Пч. II. 8.
На́долонка, -ки, ж. Нашивка изъ кожи или сукна на всю ладонь, чтобы не терлись рукавицы.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр. 2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить. Мир. ХРВ. 174.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Росхвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Взволноваться, разволноваться.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой. Конст. у.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.