Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копитень

Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИТЕНЬ"
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Повніненький, -а, -е. = повнісінький. Повніненький горщик молока. Н. Вол. у.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Тільки нар. = тілько.
Третний, -а, -е. Относящійся къ трети, разсчитываемый по третямъ. Шейк.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка. Браун. 14. Вх. Пч. II. 23.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Чуб. І. 59. Довгою косою за гілля чепляється. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.