Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копиш

Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її. Мнж. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИШ"
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Бурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Путня, -ні, ж. Бочка. Kolb. I. 70.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться. Шевч.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.