Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копійчина

Копійчина, -ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЙЧИНА"
Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Вивезти, -ся. Cм. вивозити, -ся.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися. Чуб. V. 781.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Лохв. у. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних. К. ЦН. 225.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЙЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.