Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповик

Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Рудч. Ск. II. 153. Замахнись, та не вдарь. Ном. № 3810.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.
Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.