Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповик

Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИК"
Голоднянка, -ки, ж. = голодниця. Желех.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Ло́мик, -ка, м. = ломак. Вх. Лем. 432.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Пльова, -ви, ж. Родъ игры въ мячъ. Давайте, хлопці грати у пльови. Лебед. у.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Притяти Cм. притинати.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Учений, -а, -е. Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.