Баба́хати, -хаю, -єш и баба́хкати, -каю, -єш, одн. баба́хнути, -ну, -неш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Cм. витонути.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.
