Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповий

Коповий, -а́, -е́ Общественный, мірской. Вічовий, каповий, громадський суд. К. ПС. 24.. Cм. копа 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИЙ"
Жартівли́во нар. Шутливо.
Набря́ктиCм. набрякати.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки. Вас. 160.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.  
Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Талмуд, -ду, м. Талмудъ. На підсіні в малій хаті сидить старий хусит, в-опів-ночі над талмудом бородою трусить. Рудан. І. 42.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.