Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коповиця

Коповиця, -ці, ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПОВИЦЯ"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. І. 92.
Гафт, -ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Н. п.).
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Обідрати, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Флов, -ва, м. = вовк, Cams lupus. Шух. I. 22.
Цукор, -кру, м. см. цукар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.