Викопирсати Cм. викопирсувати.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати.
Слупчик, -ка, м.
1) Столбикъ.
2) Родъ вышивки.
Уродай, -дая, м. Красавецъ. Уродаю то й у свитині пригоже.
Хазяйство, -ва, с.
1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він.
2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Ум. хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко.
