Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коралики

Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Відгуляти 2, -ля́ю, -єш, гл. Отпраздновать, отпировать. Зараз одгуляли весілля. Рудч. Св. І. 129.
Волох, -ха, м. 1) Балахъ, румынъ. Ой волохи, волохи, вас осталося трохи; і ви, молдавани, тепер ви не пани. Шевч. 153. 2) мн. волохи. Волоса на рукахъ и пр. Так волохи й повставали. Ном. № 8191.
Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Жо́ден, жо́дний, -на, -не. = жаден, жадний 1. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. ЗОЮР. II. 283. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. Мнж. 31. 2) Школи ні жодної душі не обідив. ЗОЮР. І. 307.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій. Гліб. 105.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАЛИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.