Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Женці́в, -це́ва, -ве Принадлежащій жнецу.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками.
Поплісок, -ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ.
Стрічення, -ня, с. = стрітення.
