Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коралики

Коралики, -ків, м. мн. Ум. отъ коралі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРАЛИКИ"
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп. Ном. № 10167.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРАЛИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.