Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Пам'ять, -ти, ж. 1) Память. Май ти розум, май ти пам'ять в своїй головонці. 2) Память, воспоминаніе. Квітчина пам'ять буде свята вовіки поміж нами. 3) до пам'яти прийти. Прійти въ память, прійти въ себя. Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла. 4) на пам'яті стати. Припомниться. Тоді тобі усі діла на пам'яті стануть.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Розохочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розохотитися, -чуся, -тишся, гл. Получать, получить желаніе, охоту.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл.
1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти.
2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.
