Бетлах, -ха
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Ми, мужикуючи по хуторах і селах...
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила?
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця.
2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.).
Шумування, -ня, с.
1) Броженіе.
2) Вспѣненье.
