Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Генеральша, -ші, ж. Генеральша. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Маленькії дітки та й посиротила.
Реторика, -ки, ж.
1) Риторика.
2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари.
3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. Коли б нам через рудку перехватиться.
Удуд, -да, м. = одуд.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Під таку хвижу не одно одубіє. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно.
