Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копно

Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку. Св. Л. 306.  
Пакунок, -нку, м. 1) Тюкъ. 2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки. Г. Барв. 28.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Цариха, -хи, ж. = цариця. Убираються їхать до царихи. Чуб. II. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.