Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копно

Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПНО"
Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Запро́дувати, -дую, -єш, сов. в. запро́дати, -да́м, -даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. І. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 334. Чи тебе завдано, а чи запродано? Чуб. V. 744.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Насолити Cм. насолювати.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. К. ЧР. 397. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. КС. 1883. II. 467. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Ном. № 7807. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду? К. ЧР. 107.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Г. Барв. 253. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого. К. ЦН. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.