Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця.
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати.
Тютюновий, -а, -е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Чуєш, кумасю, щіточко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова.
Хуртовинний, -а, -е. Ненастный, бурный. Оце вже третій день така хуртовинна година.