Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копичення

Копичення, -ня, с. 1) Складываніе, сваливаніе въ кучу. Желех. 2) Складываніе въ копны. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЧЕННЯ"
Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Грин. ІІІ. 271, 545. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. Мет. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. К. Псал. 47. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Мет. 170. Розчесав їй косу до вінця. Ном. № 8827. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. Мет. 171. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. задо́к, задо́чок.
Копа, -пи, ж. 1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Ном. № 10742. Позови й копи страх надоїли. Котл. Н. П. 342. 2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи. Н. п. 3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Шевч. 61. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Шевч. 77. Хто іде з копами, — у двір завертає. ЗОЮР. ІІ. 90. Наплюю я шпану: свою копу молочу. Ном. № 2559. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа. Харьк. 4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила. Шевч. 109. 5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Вас. 150. Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Грин. III. 19. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. Грин. III. 493. В снопочки в'язала, в кіпочки складала. Грин. III. 414.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міусск. окр.
Шуга, -ги, ж. Первый ледъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.