Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цинобра

Цинобра, -ри и цино́бря, -рі, ж. Киноварь. Мил. М. 22. Як напав курдюк, уже й меркурією терли, й циноброю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОБРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИНОБРА"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Кваплення, -ня, с. 1) Торопливость, поспѣшность. 2) Прельщеніе.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Позаслоняти, -ня́ю, -єш, гл. Заслонить, закрыть, завѣсить во многихъ мѣстахъ. Робили вони, позаслонявши вікна од двору. Левиц. І. 188.
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Харкіт, -коту, м. Хрипъ, хрипѣніе. (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИНОБРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.