Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збагатіти

Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАГАТІТИ"
Безневинність, -ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191.
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Валучня, -ні, валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Клечальний, -а, -е. Троицкій. клечальна неділя. Троицынъ день, воскресенье троицкой недѣли. клечальна субота. Канунъ Троицына дня. Чуб. III. 186.
Лу́снути Cм. лускати.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Перешукати Cм. перешукувати.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАГАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.