Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збалакатися

Збала́катися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться о чемъ-либо, коснуться въ разговорѣ чего-либо. Збалакалися про попів. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАКАТИСЯ"
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Казусний, -а, -е. Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. І. 157.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАЛАКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.