Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля.
2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Вона мені винна карбованця.
Відкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відкотитися, -кочуся, -тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Зви́ч, -чі, ж. Обычай.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі!
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis.
Охічно нар. = охітно, охоче. Так як я се охічно робив, так охічно аби у цес сак риба йшла.
Побабіти, -бію, -єш, гл.
1) Сдѣлаться женоподобными (мног.).
2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
