Ворін, -рона, м. Воронъ. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче.
Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. б) Spirala Filipendula L.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки.
Калачик, -ка, м.
1) Ум. отъ калач.
2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину.
Перезолити Cм. перезолювати.
Поперек, -ку, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Ум. поперечок.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка.
