Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Згі́дний, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. 2) Согласный.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Рубанка, -ки, ж.
1) Рубка (дровъ).
2) Сортъ мелколистой махорки.
Рутній, -я, -є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе?
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. Молодці низовці чуприндирі. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були.
Шепотинник, -ка, м.
1) Пришептывающій.
2) Наушникъ.
3) Мелкій базарный торговецъ.
