Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
Кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.
