Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була.
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать.
Воловід м.
1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії.
2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт.
3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. , также и словарь къ ней.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку.
Щедрина, -ні, ж.
1) Щедрость.
2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе.
