Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.

Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.

Осинити, -ню́, -ниш, гл. Окрасить въ синій цвѣтъ. Ми давали ниток осинити аж , три хунти. Пирят. у.

Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.

Понатоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати. 2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося. Богод. у.

Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.

Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.

Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.

Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.

Хрест, -та, м. 1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Шевч. 207. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. МВ. І. 65. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Ном. № 9501. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. Чуб. V. 467. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ. ХС. ІІІ. 52. 2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці. Сим. 204. 3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести. К. ЧР. 167. 4) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 192, на вышивкѣ. Чуб. VII. 427. 5) Одно изъ созвѣздій. Чуб. І. 14. Раст. 6) — петрі́в. Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест. Кіевск. у. 8) мв. Трефи (въ картахъ). 9) мн. = хрестини. Мил. 22. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.