Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булдимок

Булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛДИМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛДИМОК"
Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився. Харьк.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта. Ном. № 2820.
Позакандзюблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛДИМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.