Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Вибовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ви́бовтатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться.
2) Выплывать, выплыть съ трудомъ.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка.
Скребачка, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ.
