Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булига

Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛИГА"
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Головонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20.
Знизати Cм. знизувати.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Наду́ваний, -а, -е. Надутый. Плели віночок з чистого злота, а хоць не злотий, та злотом надуваний. Чуб. V. 300.
Попідбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики... попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.  
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Счастя, -тя, с. и пр. Cм. щастя и пр.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.