Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевідник

Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕВІДНИК"
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Вудило, -ла, с. = вудлище. Желех.
Затекти́ Cм. затікати.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Паляр, -ра, м. Винокуръ. Вх. Лем. 446.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.