Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Базар, -ру, м. = базарь.
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. б) Sinapis arvensis L.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Мі́сно нар. = міцно.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.
