Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Жигу́чка, -ки, ж. = жигавка.
Кібець, -бця, м.
1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі.
2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей.
Купінка, -ки, ж. = купка. Купінки — малі копиці сіна.
Ласун, -на, м. Лакомка. Ум. ласунець, ласунчик, ласунчичок.
Орлик, -ка, м.
1) Ум. отъ орел.
2) мн. Раст. Aquilegia vulgaris L. Cм. оксамит.
Поперетинати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перетикати, но во множествѣ.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Уворужити Cм. уворужувати.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
