Вибачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вибачити, -чу, -чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. вибачайте на сім слові. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.
Ди́кість, -кости, ж. Дикость.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці.
Триніжник, -ка, м. = триніжок.
