Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегучати

Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГУЧАТИ"
Жоломі́йка, -ки, ж. Ум. отъ жоломія.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Підо.. Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... Cм. піді..
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой. Шейк.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.