Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. 3) Названіе хороводной весенней игры. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє.
Запро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитываться, разсчитаться.
2) = обраховувати.
Паровий, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз.
2) Паровой. Парові млини.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. Молодці низовці чуприндирі. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати.
