Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Вельможна громада. Була колись шляхетчина, вельможная пані. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють.
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Натопкуваний, -а, -е. = натоптуваний.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл.
1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла?
Швендя, -ді, об.
1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда.
2) шве́нді справля́ти. Слоняться.