Безпека, -ки, ж.
1) Безопасность.
2) для безпеки. Для прочности.
За́воріння, -ня, с. = ворота.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка.
Миґлюва́ти, -люю, -єш, гл. Сортировать срубленное дерево и складывать въ кучи. Над рікою бгають (перебірають) і миґлюють ковбки, значить складають осібно третяки, осібно четвертячі і т. и. у миґли (купи).
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Ум. питаннячко.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам.
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.
Стерня, -ні, ж.
1) Жнивье. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.
2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Ум. стерненька.