Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Бортак, -ка, м. Болванъ, пентюхъ, остолопъ.
Глядівний, -а, -е. Ловкій, проворный.
Грі́зен и грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. Здрігнеться од його грізного голосу. Тую галеру з грізної гармати привітайте.
Запі́р, -по́ру, м. 1) Запоръ (у двери и пр.). 2) Задержка, преграда. Вчинився запір на ріці. 3) Рулевая часть байдака. 4) Проклятіе, бранное слово.
Ледо́вий, -а, -е. Ледяной. — сіль. Кристаллизованная соль. Учини їм оцту з перцем і барсуковим салом і ледової соли.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Простилаться, простлаться.
2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять.
2) Рукополагать.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
