Брудний, -а, -е. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Ум. брудненький.
Гадюшник, -ка, м. = гадючник 3.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці.
Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Леда́й I = леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Осужка, -ки, ж.
1) Ум. отъ осуга.
2) Сливки, сметана.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана.
