Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. — залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків.
Поволокти, -чу́, -че́ш, гл. Поволочь, потащить. Москаль встав і насилу поволік потомлені ноги. Чи не поволочеш ти вовчого хвоста?
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика.
2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав.
