Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундзик

Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗИК"
Гнидник, -ка, м. Вшивецъ. Ах ти гнидник! Лохв. у.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Облесно нар. = облесливо.
Переважити, -ся. Cм. переважати, -ся.
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина. Желех.
Сюрок, -рка, сюрчок, -чка, м. Родъ свистка. Пирят. у.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.