Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундзик

Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗИК"
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. жовто́брюшок.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго. Котл.
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами. Вх. Зн. 64.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius. Вх. Пч. II. 9.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.