Безхлібний, -а, -е. Безхлѣбный. Серед степів безвідних і безхлібних. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Мно́жество, -ва, с. Множество.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Провинка, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Рюмса, -си, об. Плакса.
