Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Здоро́в'я, -в'я, с. Здоровье. Стали ото пити на. здоров'я молодої. На добридень дає, на здоров'я питається. чолові́к при здоро́в'ю. Здоровый человѣкъ, крѣпкій. Ум. здоро́в'єнько, здоро́в'ячко. Час мене дарувати... Не великим посагом, а щастямъ, здоров'єньком. Лай Боже здоров'ячко!
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. . Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
