Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого.
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Пхати, пхаю, -єш, гл.
1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?
2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток.
Рапак, -ка, м. Птица дергачъ.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
