Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Cм. здвиж.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Хорування, -ня, с. Хвораніе.
Широковидий, -а, -е. Широколицый.
