Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буравий

Буравий, -а, -е. Буроватый. Вх. Лем. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАВИЙ"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120.
Гаптарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть золотошвеемъ. Він уже десять год гаптарює.
Онада, -ди, ж. Приманка. Угор.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Розчісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. розчеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Расчесываться, расчесаться. Я змиюся і розчешуся. Мет. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.