Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буравий

Буравий, -а, -е. Буроватый. Вх. Лем. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРАВИЙ"
Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Бефель, -ля, м. Приказъ. А вахмайстер попереду бефель їм видає. Гол. I. 145.
Грама́тика, -ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить. МУЕ. III. 53.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Нестелепа, -пи, об. Неповоротливый, непроворный человѣкъ. Ном. № 13950 и 13951. Така вже вдалась нестелепа, роззява. Г. Барв. 365.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Скатерчина, -ни, ж. = скатертина. Н. Вол. у.
Упроваджувати, -джую, -єш, сов. в. упровадити, -джу, -диш, гл. Вводить, ввести, довести. Ой вернися, козаченьку, додому, впровадив ти дівчиноньку до гробу. Лукаш. 128.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. Ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.