Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурда

Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.
Довголі́тній, -я, -є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась. Ном. № 3067.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 48. Пилуй! Скорѣе! поспѣши! Вх. Зн. 48.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121.
Талбан, -ну, м. Раст. a) Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. І. 138. б) Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.