Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурда

Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Безуставичний, -а, -е. Безпрестанный, постоянный. Вас. 205.
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх. Мнж. 143.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.