Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурда

Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДА"
Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = Вівсюг. Вх. Лем. 410.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки. K. ЧР. 220.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Мет. 408. Ум. порятуночок.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.