Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотіти

Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Мона́х, -ха и монаха, -хи, м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.
Накла́стися, -кладу́ся, -де́шся, гл. Наѣсться, напиться, нажраться. А я горілки так наклався. Алв. 24.
Непривітний, -а́, -е́ Непривѣтливый.
Печкур, -ра́, м. = пічкур.
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.