Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркотіти

Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКОТІТИ"
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ. Сумск. у.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Погаснути Cм. погасати.
Податок, -тку, м. Подать. Рудч. Ск. II. 163. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба. Лукаш. 139.
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г.
Увіритися Cм. увірятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.