Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Подуся, -сі, ж. ласк. отъ подушка. Ходи до Марусі на білі подусі. Спатусі на білії подусі (говорится ребенку, укладывая его спать).
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. (Зілля) помічне від уроків.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы.
Пручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась.
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Ум. творіннячко.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа.
