Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перчити

Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЧИТИ"
Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Видовжити Cм. видовжувати.
Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Догаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Угождать. Подольск. г.
Загребу́щий, -а, -е. Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі. Посл.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Почкати, -ка́ю, -єш, гл. = почекати. Почкай, дядьку! Чуб. II. 29. Чекай, я щось тобі скажу! — Вона почкала. Чуб. II. 68. Почкай, милий, годинку, почкай, милий, другую. Гол. І. 315.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Упинятися, -віюся, -єшся, сов. в. упини́тися, -нюся, -нишся, гл. Удерживаться, удержаться, остановиться. І хочу здержатись, та не впинюсь. Г. Барв. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.