Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабик

Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.
Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.
Обчесати Cм. обчісувати.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.