Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче.
Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. — з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються.
Праття, -тя, с. = прання. Праття в мене багато, коли я його й поперу?
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю.
Снідальниця, -ці, ж. Завтракающая. снідальницями называются въ свад. обрядѣ дѣвушки и женщины, приходящія въ понедѣльникъ изъ бывшаго дома новобрачной въ ея новое жилище завтракать.
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс.
