Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволятися

Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛЯТИСЯ"
Вапно Cм. вапна.
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать. Шевч. 493.
Заздалегі́дний, -а, -е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток». (Кіевъ, 1876).
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Плискач, -ча, м. 1) = плескач. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.