Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволятися

Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛЯТИСЯ"
Бобковий, -а, -е. Лавровый. Желех. Бобкове листи. МУЕ. I. 109.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Перепитуватися, -туюся, -єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина. Вх. Уг. 262.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть. О. 1861. IV. 157.
Сояшничина, -ни, ж. = соняшничина. Ум. сояшничинка. Зачав робить загони: де була сояшничинка, бурянина, — все пошло на загони. Чуб. II. 36.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.