Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини?
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок.
Дба́ха, -хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Обкутувати, -тую, -єш, сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Смирно нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Ум. смирненько, смирнесенько.
Тяти, тну, тнеш, гл.
1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти.
2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні?
3) Кусать, жалить. Тяли комарі.
4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ.
