Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Твердко нар. = твердо.
