Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Комірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коме́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку.
2) Cм. бердо и блят.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Мотря... дітей пантрує й годує. Пантрували огнища.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода.
Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ум. про́зьбонька.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала.
