Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд.
Нетряний, -а, -е. Покрытый непроходимымъ лѣсомъ. Оце ж втікаймо, царю Наливаю, за нетряну тіснину.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Обваливать, обвалить, отвалить.
2) Валять, свалять (сукно).
Позморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный.
Росплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росплати́тися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться. Тепер вже я тобі грошей не дам, бо ми росплатилися: ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Ось на тобі карбованець та йди росплатись.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Лихо не вморить, так спотворить.
